Працюючи в сфері сільського господарства, можна придбати потужні трактори й іншу техніку, закупити повний склад агрохімії і залишитися без врожаю, зекономивши на посівному матеріалі. Адже саме від сорту залежить врожайність культури, стійкість до захворювань та властивості вирощеної продукції. Тож хто ці спеціалісти, які створюють, розмножують, апробують та випускають у світ нові лінії, сорти і гібриди? Це ті, хто отримав фах за спеціалізацією «селекція і генетика сільськогосподарських культур».

Фахівців напряму «Селекція та генетика сільськогосподарських культур» готують на базі спеціальності «Агрономія». Фахівці цього напряму:

  • розробляють методи селекції (гібридизація, генне редагування, культура тканин, клітин, штучний мутагенез, хромосомна та генна інженерія);
  • створюють новий вихідний матеріал для покращення існуючих методів селекційно-насіннєвої роботи;
  • розробляють методи оцінки врожайності, адаптаційних та інших господарсько-корисних властивостей сорту, селекційного та посадкового матеріалу;
  • удосконалюють принципи районування сортів;
  • підтримують генетичну ідентичність сортів;
  • відтворюють оригінальний сортовий посівний чи посадковий матеріал.

Отже, якщо бажаєте стати науковцем, який створює нові сорти та гібриди, рятуючи людство, то вам потрібно вступати на цю спеціальність. Даний напрям навчання також має свої спеціалізації.

По-перше, це «Селекція і генетика». Проведення гібридизації та добору різними методами, вирощування насінницьких посівів, проведення видового та сортового прополювання, складання плану сортозміни та сортооновлення залежно від типів ґрунтів та інших умов. Таких фахівців чекають на роботу у науково-дослідних установах НААН і НАН України, сортовипробувальних станціях і науково-дослідних центрах системи Державної служби з охорони прав на сорти рослин та у насіннєвих і контрольно-насіннєвих інспекціях Міністерства аграрної політики й продовольства України, сільськогосподарських підприємствах різних форм власності з вирощування, підготовки й реалізації сортового насіння і садивного матеріалу, а також в освітніх закладах.

По-друге, «Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин». Випускники цього напряму вже не виводять нові сорти та гібриди, а працюють із надбанням селекціонерів. Спеціалісти займаються апробацією (випробуванням) сортів у різних кліматичних зонах, вивчають адаптацію до стресових факторів, що пов'язані з глобальними змінами клімату, стійкість проти шкідників та паразитичних бур'янів, досліджують потенціал продуктивності та якість продукції. Ну, і звісно, перевіряють відповідність сорту заданому стандарту. Після завершення навчання випускники цієї спеціальності можуть претендувати на посади інспектора та експерта з якості насіння, наукового співробітника державної служби з охорони прав на сорти рослин, наукового співробітника селекційної та сортовипробувальної станції, технічного експерта, менеджера-консультанта з селекції та насінництва с/г культур тощо.

Кар'єрні перспективи: молодий селекціонер може написати та захистити дисертаційну роботу, щоб отримати ступінь кандидата наук, а згодом і стати доктором сільськогосподарських наук та обіймати посади завідувача лабораторії чи кафедри. Вагомий показник роботи селекціонера - кількість зареєстрованих нових сортів та гібридів, за які він отримує авторську винагороду від продажу. Якщо ж селекціонера не приваблює наука, то слід спробувати свої сили в виробничих насіннєвих компаніях, які займаються отриманням та реалізацією насіннєвого матеріалу.

Якості, якими повинен володіти генетик/селекціонер:

  • допитливість та широкий кругозір: потрібно мати глибокі знання з цитології, географії, математики, радіології, біохімії, агрономії та навіть економіки;
  • уважність: при виконанні дослідів, роботі з матеріалом концентрація уваги повинна бути максимально високою;
  • аналітичний розум: селекціонер має знати математичний аналіз та основи статистики, вміти обчислювати та порівнювати результати різних дослідних груп і на основі цих даних робити висновки;
  • посидючість: селекціонер постійно перевіряє величезну кількість зразків, підшукує оптимальне поєднання материнських та батьківських якостей, повторює одні й ті ж операції безліч разів з року в рік, для чого потрібно мати неабияку витримку;
  • бажання постійно вчитися: справжній селекціонер розуміє, що закінчення навчання — це лише початок кар'єри. Попереду постійне вдосконалення методів роботи, вивчення та відпрацювання сучасних технологій, освоєння дуже специфічної техніки та лабораторного обладнання, знання іноземних мов, тощо.