При слові «водолаз» зазвичай виникає образ людини з аквалангом, яка виконує захоплюючу подорож підводним світом. Однак існує різниця між аматорськими зануреннями та роботою професійного водолаза. Професія водолаза за сумою різних факторів ризику та загрози здоров’ю вважається найбільш небезпечною та важкою. Поле діяльності водолаза досить велике – адже будь-яку роботу в надрах води можуть виконувати тільки вони. Водолази надають екстрену допомогу у випадку аварій суден, рятують людей, піднімають з дна будь-яку техніку, що потонула. Але найбільше водолази задіяні на так званих підводно-технічних роботах: будівництво, ремонт і обслуговування підводних частин різних споруджень: гідроелектростанцій, шлюзів, нафтових платформ, набережних, тунелів, метро; прокладка та ремонт під водою газопроводів, труб, кабелів; очищення, поглиблення дна акваторій.
Водолазам в залежності від характеру їхньої роботи доводиться пірнати на малі глибини (до 12 м) і на середні (від 12 до 60 м). Спуски на глибину понад 60 м є дуже екстремальними. Їх виконують тільки водолази-глибоководники. Чим більша глибина, тим більше часу потрібно організму людини для адаптації до неї. Занурення при будь-яких підводних роботах неможливе без участі як мінімум ще двох членів команди. Водолаз, який страхує, повинен бути готовий до занурення в будь-який момент, якщо буде потрібна аварійна допомога тому, хто під водою.
Необхідні якості для водолаза:
відмінне здоров’я;
сміливість;
гарна координація в просторі;
гарна фізична підготовка;
уважність;
емоційна стійкість.
Отже, водолази – люди особливі, кожний із них – особистість з великої літери. Вчаться водолази і вдосконалюють свою майстерність впродовж всього свого життя.