Фахівець, який вивчає минуле людства у всьому його різноманітті. Використовуючи знання про різні історичні факти і процеси, відтворює картину життя держави, народів і окремих людей у різні часи. Встановлює закономірності розвитку суспільства і виявляє причинно-наслідкові зв'язки між подіями. Кожен знавець своєї справи спеціалізується на конкретному напрямку: історії первісного суспільства, стародавнього світу, середньовіччя, нового часу, історії окремих країн і народів. Деякі фахівці займаються вивченням і осмисленням галузевої історії:економіки, військової справи, політики, географії. Багатьох приваблює історія культури: музики, театру, образотворчого мистецтва або науки: фізики, математики, біології тощо.

Цікава, але дуже кропітка праця в бібліотеках, архівах і сховищах, виставкових залах та запасниках музеїв, спілкування з приватними колекціонерами. Нерідко історики виїжджають в археологічні та етнографічні експедиції, беруть участь у наукових конференціях і симпозіумах. Спеціалісти, які вивчають історію зарубіжних країн, нерідко відправляються в закордонні відрядження. Ця професія приваблює як чоловіків, так і жінок.

Особисті якості:

  • схильність до гуманітарних наук;
  • аналітичний склад розуму;
  • гарна пам'ять на дати, факти, імена та події;
  • старанність;
  • посидючість;
  • готовність до кропіткої роботи.

Міцний фундамент історичної освіти дозволяє будувати практично будь-яку кар'єру. Мабуть кращим свідченням перспективності професії є самі випускники історичного напряму, що досягли неабияких успіхів. Серед них: Х’ю Лорі, Патрік Зюскінд, Володимир Литвин, Ігор Литовченко та багато інших.