Смілянин Роман Котляренко з династії залізничників. Усі його близькі родичі працюють на залізниці: свого часу дідусь був майстром цеху ремонту тепловозів ТО-3, батько – слюсарем у ВП «Локомотивне депо ім. Т. Шевченка», бабуся і мама техніками з розшифровування швидкостемірних стрічок.
Після завершення навчання в школі Роман вступив до Смілянського технікуму харчових технологій та здобув професію слюсаря з ремонту контрольно-вимірювальних приладів.
«За цим фахом я мав би працювати на цукровому заводі. У нашому місті такий свого часу побудував граф Бобринський. Але завод давно не працює, тож ще тоді я задумався про зміну фаху відповідно до наявності роботи у місті», - наголошує чоловік.
Певний час Роман проходив службу в армії, брав участь у проведенні інтернету у м. Сміла, працював малярем-колористом на закордонних заробітках, опісля працевлаштувався сторожем у ВП «Локомотивне депо ім. Т. Шевченка», згодом став слюсарем з ремонту рухомого складу. Чоловік розповідає: «Мені хотілося кар’єрного росту і цікавішої роботи. Дізнався, що є можливість закінчити курси у м. Одеса. Так я став помічником машиніста. Зараз виходжу в рейси на маневрових локомотивах, на вантажних локомотивах 2ТЕ10м, а також на пасажирських локомотивах ТЕП 70. Найбільше мені сподобалося їздити на новому локомотиві, так званому «американцю» – називається тризуб».
На цей час Роман поєднує роботу помічника машиніста та навчання на заочній формі в Українському державному університеті залізничного транспорту, спеціальність «Залізничний транспорт», спеціалізація – «Локомотиви та локомотивне господарство».
Смілянський міськрайонний центр зайнятості