Сім'я – це батько, мати і щоденна любов до дітей. Бути справжнім батьком – це героїзм, вміння іти проти течії. Своїм вихованням тато показує дитині зовнішній світ. Це його приклад вчить активності, творчості, ризику, вміння долати труднощі, змінювати навколишній світ та захищати найменших.
У виховання і доньки, і сина тато вносить свій неповторний вклад. Тато – еталон мужності для хлопчика. Син, дивлячись на батька, вчиться, яким має бути дорослий мужчина, або яким точно не можна йому бути. Для дочок тато – це ідеал чоловіка. Дівчинка бачить свою красу очима тата, тому його визнання формує віру в себе, впевненість і відчуття захищеності.
День Батька щороку відзначається в третю неділю червня. Служба зайнятості Черкащини з нагоди такого дня ділиться безліччю життєвих історій татусів, які на певному життєвому проміжку не здалися, не зламалися, а просто потребували реальної підтримки від держави. Звернувшись до служби зайнятості чоловіки отримали допомогу та відповідні послуги, а тепер реалізовують себе в різноманітних галузях діяльності. Також є історії чоловіків, які знайшли своє професійне покликання у службі зайнятості. Сьогодні ми зупинимося на найяскравіших історіях, що можуть слугувати для інших прикладом справжньої мужності та батьківства.
«Бути батьком — непросто. Бути батьком означає стати справжнім взірцем для своїх дітей, опорою для дружини. Бути батьком означає розвивати стосунки з жінкою та виховувати нових Людей. Бути батьком — це бути справжнім»
Одним із таких є житель Звенигородщини Андрій Федоренко – заступник начальника відділу надання соціальних послуг районної філії Черкаського обласного центру зайнятості. Він батько двох дітей – сина та доньки. Андрій турботливий тато, надійний чоловік та чудовий колега. Працює голова сімейства у службі зайнятості понад 15 років. За попередній рік роботи завдяки його фаховій допомозі було працевлаштовано 240 безробітних, що склало 27 % від загальної кількості працевлаштованих громадян; для 100 осіб він організував участь у громадських роботах та роботах тимчасового характеру. За рекомендаціями Андрія Федоренка 50 незайнятих громадян пройшли професійне навчання та реалізували себе за новими спеціальностями і професіями. Також чоловік приймає активну участь у місцевому самоврядуванні.
«Батько насамперед повинен «бути». Його присутність повинна означати: «Ви, моя сім’я — найголовніше в моєму житті». «Бути» у випадку батька означає спілкуватися з дітьми, обговорювати їхні проблеми, залучати їх, наскільки це можливо, до участі у своєму житті. І навчитися помічати всі малі та великі знаки, що їх постійно надсилають діти»
Гарним прикладом для двох донечок – є батько Сергій Горник. Більше 13 років життя чоловіка пов’язано зі службою зайнятості. Працювати він розпочав з січня 2007 року, тоді ще в Кам’янському районному центрі зайнятості спеціалістом І категорії відділу взаємодії з роботодавцями. За ці роки багато що змінилось, та завдяки своєму професіоналізму, компетентності і якісному виконанню посадових обов’язків, він і до цього часу надає послуги роботодавцям міста та району, але вже як провідний фахівець з питань зайнятості відділу надання соціальних послуг районної філії обласного центру зайнятості. Сергій ніколи не зупиняється на досягнутому, постійно удосконалює свої навички та опановує нові методи роботи. Крім цього він знаходить час для участі у спортивних змаганнях з футболу. Але його роль, як батька не обмежується тим, що треба заробити гроші і оплатити рахунки. Він знаходить час для ігор з дітьми, бере безпосередню участь у їх вихованні, допомагає у навчанні, відвідує концерти, в яких беруть участь його доньки. Діти в сім’ї Горників, бачать як тато любить і поважає їхню маму, а це впливає на їх майбутнє, оскільки вони в подальшому будуть шукати в чоловікові якості, які бачили у свого батька.
«Батько заохочує і надає сил. Батько доводить свою любов повагою, слухаючи і приймаючи. Його любов — справжня, як у тих, хто каже: «Хоч би що сталося, я завжди з тобою!» Завдяки цьому в дітей з’являється самоповага. Батько завжди готовий допомогти своїм чадам, компенсуючи їхні слабкості»
Черкащанин Олександр Пацьора шість років брав участь в подіях на Сході країни. На початку січня цього року звернувся за допомогою у пошуку роботи до Черкаського міського центру зайнятості. Порадившись з фахівцями центру, чоловік вирішив організувати власний бізнес. Олександр закінчив навчання в Одеському центрі професійно-технічної освіти державної служби зайнятості «Підприємницька діяльність у сфері малого бізнесу». Захистив бізнес-план щодо організації фермерського господарства та невдовзі отримав одноразово допомогу по безробіттю на відкриття власної справи. На сьогодні має вже повноцінне господарство та бачить перспективи розвитку. Олександр – люблячий чоловік і тато 2-х доньок, які в усьому йому допомагають.
«Жінка дає дитині свій унікальний погляд на життя, а чоловік дає свій. І найліпше, коли дитина може подивитися на речі і під кутом батька, і під кутом матері, і в результаті сформувати свій погляд»
У березні цього року з метою пошуку роботи до Маньківської районної філії обласного центру зайнятості звернувся місцевий житель Олег Власенко. Чоловік закінчив Уманський агротехнічний коледж та має неповну вищу освіту за кваліфікацією механік. Однак працював 7 років на посаді водія автотранспортних засобів, маючи всі відкриті категорії. За сприяння фахівців районної філії вже травні молодого тата було успішно працевлаштовано на ПП «Северин» на посаду водія автотранспортних засобів. На робочому місці чоловік швидко адаптувався, знайшов спільну мову з колегами, зарекомендував себе як фахівець, який знає свою роботу та якісно її виконує. «Працювати водієм вантажних машин мрія мого життя. Щоб досягти своєї мети, треба діяти, залишивши свою зону комфорту, маючи такі риси, як наполегливість, самостійність і працьовитість. Донечка для мене є стимулом, щоб працювати ще більше і забезпечити їй краще майбутнє. Для неї хочеться зробити усе можливе, і не можливе», - ділиться враженнями Олег.
«Справжній батько — той, хто розуміє, що сім'я повинна бути на першому місці. Це той, хто вчить своїх дітей важливості чеснот, терпіння, чесності та вірності. Той, кого ніколи не зловлять на брехні або маніпулюванні сім'єю або кимось ще. Той, хто вчить своїх дітей будувати відносини, засновані на довірі й повазі»
Житель Монастирищини Володимир Чуйковський на цей час навчається за направлення районної філії обласного центру зайнятості на «Електрозварника ручного зварювання» у державному навчальному закладі «Монастирищенський професійний ліцей». Володимир батько 6-річної доньки. Особливо під час карантину вистачає достатньо часу, щоб здійснювати дитячі мрії. За цей період батько змайстрував для доньки затишний, яскраво прикрашений, казковий і головне – власний будиночок. За словами подружжя Чуйковських, майстрували із того, що було в господарстві, лише фарбу придбали, щоб яскраво розмалювати дім. Фарбували та розмальовували всі разом. Одну зі стін прикрасили кольоровими відбитками долонь. Донька з великим задоволенням тепер багато часу проводить у своїй хатинці з улюбленими іграшками та песиком. Здійснення дитячої мрії стало вкотре підтвердження батьківської любові та турботи.
«Батько — це людина, яка дає дітям мапу життя. Це той, хто готовий йти на компроміси й жертвувати своїми власними потребами, бажаннями та навіть щастям заради сім'ї. Той, хто вчить своїх дітей безумовної любові та підтримки»
Смілянин Олександр Засядько за фахом водій і батько двох синів. Чоловік раніше працював у лісництві, потім у Смілянському міськрайонному центрі зайнятості, на цей час здійснює пошук роботи за допомогою служби зайнятості. Олександр завжди допомагає по господарству дружині Любові та дає батьківські настанови двом синам. Старший син захопився справою батька і став автослюсарем. Молодший – школяр, насолоджується літніми канікулами. Олександр Засядько відзначає, що його діти – то найпотужніший стимул шукати нову роботу. Сподівається, що його поради щодо виховання дітей стануть в нагоді читачам: «Я вважаю, що добре мати батька, з яким можна поговорити на будь-яку тему чи помовчати під настрій». Поради від Олександра Засядька:
- «Спільно працювати та відверто розмовляти. Сини допомагають по господарству одне поперед одного незалежно від віку: кожен хоче отримати заслужену похвалу. Звичайно, ми багато спілкуємося. Обговорюємо які життєві ситуації трапляються, як краще в них поводитися чи відреагувати. Разом вчимося долати негативні емоції та справлятися з гнівом, коли щось іде не до ладу”;
- «Навчати відчувати людей. Коли чоловік розуміє, що відчуває інша людина, з нього буде гарний працівник та батько. Ігри в смартфонах та соціальні мережі зменшують вміння відчувати того, хто поряд. Ми з дружиною прищеплюємо синам повагу до тих, хто нас оточує»;
- «Щиро хвалити. Батькам потрібно хвалити свою дитину за реальні успіхи. Звичайно, до спорту привчаємо. Наприклад, нам подобається сім’єю грати у футбол»;
- «Бути самому прикладом. Я помітив, що сини копіюють поведінку батька: погляд, рухи, звички. Наприклад, старший син захоплюється автомобілями, як і я. Тому намагаюся бути позитивним прикладом для дітей»;
- «Показувати свою прихильність. Дітям подобається коли їх обіймають. Але, щоб діти не соромилися батьківського прояву почуттів, молодшого сина підтримую дружніми потискуваннями, а старшого – підбадьорюю словами. Дітям важливо відчувати, що у будь-якій ситуації найрідніші на їхньому боці».
«Справжній батько — той, хто служить зразком для наслідування і натхненням для своєї сім'ї. Той, хто спонукає дітей працювати над собою і рости як особисто, так і професійно, той, хто вчить дітей, як стати кращою версією себе»
Заслуговує на окрему увагу також історія тальнівчанина Віталія Бабія, батька двох дітей, колишній безробітний, який користувався послугами районної філії обласного центру зайнятості. «На момент втрати роботи, я був єдиним годувальником у сім’ї, оскільки дружина на той час перебувала у відпустці по догляду за дитиною. Розуміючи всю серйозність ситуації та будучи відповідальним батьком одразу звернувся до служби зайнятості, аби знайти роботу, оскільки самостійно цього зробити не вдалося», – згадує чоловік. Фахівці служби зайнятості допомогли Віталію з працевлаштуванням, оскільки він мав досить престижну в Україні, але не часто затребувану на місцевому ринку професію «юрист». Під час спілкування з фахівцями та відвідування семінарів з’ясувалось, що чоловік активний, наполегливий, цілеспрямований та має надзвичайно гарну рису завжди досягати поставлених цілей. На час звернення до служби, чоловік мав досвід роботи державного реєстратора і юриста та величезне бажання продовжувати свій професійний шлях саме у юридичному напрямку. Результат не змусив чекати себе довго, на підприємстві ТОВ «Урочище Журавське», з’явилась актуальна вакансія «юрист». Віталій успішно пройшов співбесіду та отримав постійне місце роботи. Однак, у чоловіка була давня мрія – мати можливість передати набуті знання та досвід дітям. Бути їм гарним наставником не лише як батько, але і як професіонал своєї справи.
Разом із дружиною Наталією подружжя виховує 13 річного сина та 4 річну донечку. Донька ще маленька, тому відвідує дитячий садочок і про майбутню професію ще не думає. Син, розуміючи всю відповідальність, як брата та старшої дитини в сім’ї, гарно навчається, активно цікавиться вивченням історії, досягає успіхів у занятті боксом. Уже сьогодні його цікавить робота тата, тому мріє стати юристом як він. На досягнутому Віталій не зупиняється і наголошує: «Ми завжди повинні бути на крок попереду від своїх колег та конкурентів». У минулому році чоловік подав документи до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області на складання іспиту з набуття права на заняття адвокатською діяльністю. Уже невдовзі після успішно складеного іспиту та проходження стажування, Віталій отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. На цей час чоловік здійснює приватну юридичну практику, спеціалізується на веденні цивільних, господарських та адміністративних справ. «Моя родина – найголовніше у моєму житті і я буду робити все можливе і неможливе, аби вони були щасливими. Маючи нагоду хочу привітати усіх чоловіків, що носять почесне звання Тато з «професійним» святом. Бажаю бути мудрими, розумними і завжди пам’ятати, що одного дня Ваша дитина послідує Вашому прикладу, а не Вашим порадам».
Справжній батько — це той, про кого діти можуть з гордістю сказати: «Він — мій взірець для наслідування, мій найкращий друг, мій наставник і мій тренер. Він — мій Батько».
Черкаський міський, Смілянський міськрайонний центри зайнятості,
Звенигородська, Кам’янська,
Маньківська, Монастирищенська та Тальнівська
районні філії обласного центру зайнятості
Відділ інформаційної роботи ОЦЗ
