Питання забезпечення кваліфікованими кадрами роботодавців регіону та міграційні процеси на Черкащині прокоментував директор Черкаського обласного центру зайнятості Григорій Дендемарченко:
«Якщо говорити про ситуацію на ринку праці Черкащини, то для неї характерні тенденції, як і для України в цілому. Слід наголосити, що після 2014 року ситуація на українському ринку праці більш-менш стабілізувалась. Згідно з даними Державної служби зайнятості України, протягом трьох останніх років рівень зайнятості населення Черкащини, у віці 15-70 років поступово зростає, а натомість, рівень безробіття зменшується. Так, у І півріччі поточного року рівень безробіття в області становив 9,2 % на відмінну від 10,4 % за цей період 2017 року, а рівень зайнятості зріс до 57,4 % на противагу 56,2 % у 2017 році. Характерною ознакою сучасного ринку праці регіону є відсутність масових звільнень робітників.
Протягом останніх років простежується тенденція до щорічного зменшення пошукачів роботи. Цього року до обласної служби зайнятості звернулося майже 30,4 тис. пошукачів роботи, загалом з початку 2018 року роботу за сприяння обласної служби зайнятості шукали 48,6 тис. безробітних (у порівнянні з минулим роком їх чисельність зменшилася на 5,2 %).
Розвиток ситуації на ринку праці безпосередньо залежить від соціально-економічного становища в цілому. І тому, цілком закономірним є зменшення навантаження на зареєстрованому ринку праці під впливом стабілізаційних процесів в економіці регіону. Поряд з цим турбують й інші питання. Це не скільки питання безробіття на Черкащині, а забезпечення потреби роботодавців у кваліфікованих кадрах.
З початку року від роботодавців області надійшло до служби зайнятості понад 38,5 тис. вакансій, з них 34,6 тис. вакансій укомплектовано, що становить 89,2 %. Питання оперативного укомплектування вакансій в значній мірі залежить від трудового потенціалу регіону. Адже незважаючи на стабілізацію ситуації на ринку праці значна частина наших співвітчизників виїжджає за кордон. Багато молодих людей, навіть маючи робітничу спеціальність, шукають роботу за межами України. Так, найбільше приймають українську робочу силу, згідно з оцінками експертів, Польща, Італія, Португалія та Іспанія.
Головним чинником, що спонукає наших співвітчизників виїздити за кордон на заробітки і на постійне проживання – є різниця в оплаті праці. Якщо в Україні середня заробітна плата становить близько 290 євро, то в країнах ЄС – понад 1 500 євро: зокрема, в Польщі – 750 євро, Чехії – 870 євро, Італії – 1 760 євро, Німеччині – 2 300 євро (дані за 2017 рік).
На мій погляд можна виокремити кілька категорій мігрантів – по-перше, це молодь, яка їде навчатися, по-друге, це люди, які виїжджають за кордон з метою пошуку достойного заробітку, третя категорія громадян, які взагалі бажають переїхати та обжитися там. Такі явища для економіки країни це не дуже добре, оскільки ми втрачаємо свій власний трудовий потенціал.
Наприклад, українці їдуть до Польщі з метою сезонного чи постійного працевлаштування. Утім, і інші держави ЄС останнім часом прагнуть активніше залучати до себе робочу силу з України.
Водночас відбувається певна зміна структури українських трудових мігрантів до країн-членів ЄС. Якщо у 90-х роках минулого століття потоки української трудової міграції спрямовувались, в основному, у галузь будівництва, сільського господарства, торгівлі та виконання домашніх робіт, включаючи догляд за літніми людьми, то останнім часом в європейських країнах усе більше зростає попит на кваліфіковану робочу силу, в тому числі і з України.
Взагалі, цілий ряд країн, особливо сусідніх, вочевидь, розглядають Україну як джерело дешевої робочої сили для розвитку своєї економіки. Так, за оприлюдненими даними Центру економічної стратегії щодо трудової міграції українців, близько 4 млн. українців або 16 % працездатного населення країни є трудовими мігрантами.
На моє переконання найбільш загрозливим в плані відтоку робочої сили за кордон є те, що туди їде молодь. Нещодавно в пресі прочитав таку інформацію. За спостереженнями експертів, які робили дослідження на замовлення Національного банку Польщі, на заробітки до цієї країни їде дедалі більше української молоді. Якщо раніше середньостатистичний український заробітчанин у Польщі представляв собою 42-річного чоловіка, то тепер його середній вік – 32 роки. Крім того, серед заробітчан значно поменшало тих, хто має дітей. Якщо ще п'ять років тому бездітних було 24 %, то нині – вже 54 %. А це, може означати, що частина цих мігрантів не матиме мотивації повертатись до України.
Що стосується Черкащини, то лише за офіційними даними минулого року область залишило майже 16,5 тис. осіб. Такий значний відплив людей вже сьогодні, а в майбутньому ще гостріше, позначиться на зниженні трудового потенціалу. До того ж хочу підкреслити, що ці процеси відбуваються на фоні скорочення наявної чисельності населення регіону. Так, згідно з статистичними даними упродовж останніх 25-років кількість населення регіону невпинно скорочується. Якщо у 1980 році в області проживало більше 1,5 млн. осіб (1544,6 тис.), то станом на 1 січня 2018 року кількість наявного населення регіону становила лише 1 220 тис. осіб, з яких 56,5 % становить міське населення. За 2017 рік внаслідок як природного так і міграційного скорочення населення області зменшилося на 10,8 тис. осіб, або майже на 1 %.
Такий розвиток ситуації на тлі скорочення та старіння населення України може негативно вплинути на розвиток економіки нашої країни. Адже як свідчать останні дані Державної служби статистики України з кожним роком зростає демографічне навантаження на 1 тис. осіб постійного населення у віці 16-59 років. Так, на Черкащині на 1 тис. постійного населення у минулому році приходилося 647 осіб, які за віком не належать до працездатного, з них більше ніж дві третини це особи старше 60 років (пенсійного віку).
До того ж, сьогодні багато молодих людей бажають отримати освіту за кордоном, що до речі, в багатьох випадках, може бути дешевшою ніж у нас, то велика ймовірність того, що після її здобуття вони матимуть можливість реалізувати свої набуті знання в іншій країні. А це вже досить високі ризики для економіки нашої країни. І тому якщо вже зараз не вибудовувати стратегію щодо міграційної політики, у майбутньому можливі значні втрати трудового потенціалу України.
Вже зараз внаслідок як природного так і міграційного скорочення населення регіону досить проблематично знайти кваліфікованого працівника, навіть за умов високого рівня запропонованої заробітної плати.
Тому велику увагу у своїй роботі ми приділяємо інформаційно-роз’яснювальній роботі саме з молоддю. І вагому роль тут відіграє профорієнтація.
Сьогодні успішність на ринку праці залежить від того, якими знаннями, вміннями і навичками володіє людина. Програмою державної служби зайнятості щодо професійної орієнтації на 2017-2020 роки передбачається розгортання системної, послідовної та широкомасштабної інформаційно-роз’яснювальної роботи, в тому числі з учнівською молоддю. Зміна акцентів дає можливість розширити сферу впливу на формування активності у професійному самовизначенні.
Обласна служба зайнятості традиційно, щороку, навесні та восени проводить профорієнтаційну акцію «Випускник». У рамках акції «Випускник-2019» для учнів 8, 9, 10 та 11 класів проводилися «Дні відкритих дверей навчальних закладів», «Презентації навчального закладу», «Виїзні акції служби зайнятості», професіографічні екскурсії, профорієнтаційні уроки, інтерактивні заходи, брейн-ринги «Ігри професій», КВЕСТи, КВНи тощо. До організації та проведення заходів долучалися місцеві відділи освіти, відділи у справах сім’ї, молоді та спорту, центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, роботодавці.
Серед нового, що було завпроваджено в діяльності служби зайнятості є функціонування Платформи з профорієнтації та розвитку кар’єри, сервіс якої знаходиться на офіційному веб-сайті Державної служби зайнятості, розробленої з метою надання послуг з профорієнтації у дистанційному режимі.
Використовуючи он-лайн-сервіс «МОЯ ПРОФЕСІЯ: консультаційна мережа», що знаходиться на Платформі з профорієнтації та розвитку кар’єри, можна пройти тестування у он-лайн форматі без відвідування служби зайнятості, щодо вибору або зміни професії, вибору майбутнього напряму професійного навчання, визначення схильності до підприємницької діяльності, оцінки власних здібностей та саморозвитку.
Служба зайнятості активно долучається до проведення інформаційної кампанії щодо попередження відтоку кваліфікованих кадрів за кордон. Вже котрий рік поспіль наприкінці року проводиться Всеукраїнська інформаційна кампанія «Живи та працюй в Україні».
Також службою зайнятості проводиться постійна інформаційно-роз’яснювальна робота як серед роботодавців так і серед населення щодо необхідності та переваг легальної зайнятості, запобігання нелегальній трудовій міграції, торгівлі людьми, експлуатації дитячої праці. Протягом 11-ти місяців поточного року відбулося 872 семінари для роботодавців. На семінарах розглянуто питання змін у законодавстві про зайнятість тощо. У таких заходах взяли участь понад 11,6 тис. роботодавців області.
З метою задоволення кадрових потреб роботодавців службою зайнятості організовується та здійснюється професійне навчання безробітних.
Ми завжди враховуємо кадрові потреби роботодавців при організації профорієнтаційної роботи, особливо з молоддю та професійного навчання безробітних, які звертаються до нас у пошуку роботи.
Так, наприклад, з початку року профнавчання проходили майже 7 тис. безробітних. Переважна більшість, понад 93 %, саме за робітничими професіями. Більше 500 безробітних проходили підготовку, перепідготовку з робітничих професій, а саме водій навантажувача, електрогазозварник, верстатник широкого профілю, кухар, манікюрник, кравець, електромонтер з ремонту та обслуговуванню електроустаткування, охоронник, продавець непродовольчих товарів, тракторист-машиніст сільськосподарського виробництва категорії А1, перукар (перукар-модельєр), швачка та ін. Всього підготовка та перепідготовка здійснювалася за 23 професіями.
Для підвищення свого професійного рівня 6,4 тис. безробітних проходили навчання на курсах цільового призначення та стажування безпосередньо на робочих місцях у роботодавця. Підвищення кваліфікації на курсах цільового призначення здійснювалося за 28 навчальними програмами чи напрямами. Насамперед, це безпека праці в різних галузях економіки (сільське господарство, лісове господарство, переробна промисловість, транспорт), сучасні технології виробництва тощо. Стажування організовувалося у промисловому та сільськогосподарському секторі за різними робітничими професіями та спеціальностями.
Організація профнавчання під конкретні замовлення роботодавців гарантує високий рівень працевлаштування після проходження відповідного навчання безробітними. Так з початку 2018 року більше 98 % безробітних після проходження навчання відразу були працевлаштовані.
Щодо організації профнавчання безробітних, то служба зайнятості співпрацює не лише з навчальними закладами регіону та роботодавцями з організації стажування на робочому місці, а й використовує можливості центрів професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості. Протягом 11-ти місяців 2018 року в центрах навчався 31 безробітний.
Також ми тісно співпрацюємо з навчальними закладами регіону, які мають достатню освітню та виробничу базу. Щорічно пропозиції щодо участі у відборі навчальних закладів подають близько 30 навчальних закладів.
Міграційні процеси завжди були і будуть проходити, але їх регулювання необхідно вирішувати на державному рівні шляхом вдосконалення нормативно-правового забезпечення різних аспектів трудової діяльності громадян за кордоном, підвищенням життєвого рівня населення, як головного чинника протидії трудової міграції населення. Можливим варіантом щодо запобігання цьому процесу є формування виваженої державної політики з урахуванням регіональної специфіки тенденцій трудової міграції, підвищення конкурентоспроможності робочої сили, забезпечення високого рівня зайнятості, соціального захисту, заробітної плати і доходів населення, їх наближення до аналогічних параметрів економічно розвинутих країн світу.
Відділ організаційно-інформаційної роботи та архівної справи ОЦЗ