У зв’язку з тим, що останнім часом в інформаційному полі все більше уваги приділяється питанням трудової міграції населення, директор Черкаського обласного центру зайнятості Григорій Дендемарченко розповів, у коментарі журналісту обласного телеканалу «Антена», про міграційні процеси на Черкащині.
Міграція населення завжди була і є вагомим чинником формування і розвитку трудового потенціалу. Саме цим пояснюється підвищена увага до міграційних процесів як у світі в цілому так і в кожній країні зокрема. На думку директора можна виокремити кілька категорій мігрантів – по-перше, це молодь, яка їде навчатися, по-друге, це люди, які виїжджають за кордон з метою пошуку достойного заробітку, третя категорія громадян, які взагалі бажають переїхати та обжитися там. Такі явища для економіки країни це не дуже добре, оскільки втрачається власний трудовий потенціал.
Він відзначає, що якщо молода людина поїхала за кордон здобувати освіту, яка до речі в багатьох випадках може бути дешевшою ніж в Україні, то велика ймовірність того, що після її здобуття вона може реалізувати свої набуті знання в іншій країні. А це вже досить високі ризики для економіки нашої країни на фоні демографічних процесів. Адже народжуваність не перевищує смертність і відбувається старіння нації.
«Що стосується Черкащини, то для нас ці питання є також досить актуальними. Лише за офіційними даними минулого року область залишило майже 16,5 тис. осіб. Такий значний відплив людей вже сьогодні, а в майбутньому ще гостріше позначиться на зниженні трудового потенціалу. До того ж ці процеси відбуваються на фоні скорочення наявної чисельності населення регіону. Так, згідно статистичних даних упродовж останніх 25-ти років кількість населення регіону невпинно скорочується. Якщо у 1980 році в області проживало більше 1,5 млн. осіб (1 544,6 тис.), то на 1 січня 2018 року кількість наявного населення регіону становила лише 1 220 тис. осіб, з яких 56,5 % становить міське населення. За 2017 рік внаслідок як природного так і міграційного скорочення, населення області зменшилося на 10,8 тис. осіб, або майже на 1 %. Також необхідно враховувати і те, що з кожним роком темпи зменшення населення постійно зростають. Так, за період 1991-1995 років середньорічні темпи зменшення чисельності становили менше ніж 0,5 %, то зараз близько 1 %. У 2017 році відбулося зменшення чисельності у всіх регіонах області, за винятком лише Канівського, Смілянського, Уманського та Чорнобаївського районів», - прокоментував Григорій Дендемарченко.
За його словами вагомим чинником в цьому є міграція працездатного населення області. На початку 90-х років область мала позитивне сальдо міграції. З 1994 року і донині в міграційних процесах область втрачає населення. При цьому з часом міграційні потоки суттєво змінилися. До 2001 року міграційний відплив спостерігався з міських поселень при позитивному сальдо у сільській місцевості.
У 2002-2005 роках, навпаки міграційний відплив спостерігався з сільської місцевості. А у 2006 році вперше міграційний відплив відбувся як з міських поселень, так і з сільської місцевості.
Директор наголосив, що у зв’язку з відсутністю даних Державної служби статистики за 2017 рік, на цей час можна прокоментувати ситуацію в 2016 році. Загальне скорочення населення області відбулося за рахунок природного (9 685 осіб) та міграційного скорочення (2 073 осіб). У 2016 році всіма міграційними потоками в області було охоплено 12,2 тис. осіб, з них 5,4 тис. осіб переміщувалися в межах області. З інших регіонів України та держав світу прибуло 2,4 тис. осіб, а вибуло 4,4 тис осіб. Тобто за рахунок міжрегіональної та міждержавної міграції населення Черкащини загалом зменшилося на 2 073 особи – у міських поселеннях на 1 260 осіб, у сільській місцевості – на 813 осіб.
Таким чином, основу міграційного обороту становить внутрішньо регіональна міграція. У складі внутрішньо регіональної міграції переважає рух населення із сільської місцевості до міст. Що, в першу чергу, пов’язано з обмеженими можливостями працевлаштування праці на селі, не завжди високим рівнем заробітної плати на сільськогосподарських підприємствах та бажанням сільського населення, особливо це стосується молоді, покращити своє соціально-побутове становище. Адже всім відомо, що інфраструктура в місті більш розвинена ніж на селі.
Водночас Григорій Дендемарченко розповів, що для Черкащини, на відміну від інших областей, особливо західних регіонів, актуальними є питання саме міжрегіональної міграції. «Як свідчать дані Головного управління статистики за 2016 рік в інші регіони України з області вибуло 4 317 осіб (прибуло 2 166 осіб - негативний міграційний баланс склав понад 2,1 тис. осіб). Міжрегіональна міграція області характеризується значними міграційними зв’язками з містом Києвом та Київською областю, безперечно головним чинником, який на це впливає є рівень заробітної плати в регіоні (так, наприклад, відповідно до даних Держкомстату середній розмір заробітної плати у Черкаській області становить 6 593 грн., в той же час в м. Києві – майже вдвічі вищий – 12 124 грн., в Київській області – 8 073 грн.)», - прокоментував очільник обласної служби зайнятості.
Таким чином, внаслідок як природного так і міграційного скорочення населення регіону, потребують вирішення питання щодо можливостей забезпечення роботодавців регіону кваліфікованими кадрами. Вже сьогодні досить проблематично знайти кваліфікованого працівника, навіть за умов високого рівня запропонованої заробітної плати.
Актуальними є вакансії інженерів, електромонтерів, електриків, енергетиків, електрослюсарів, апаратників для різних технологічних виробництв, електрогазозварників, мулярів, водіїв з відкритими категоріями, тощо. На цей час на ринку праці Черкащини існує дисбаланс – ринок праці перенасичений працівниками за одними спеціальностями та відчувається дефіцит за іншими, що в свою чергу ускладнює питання забезпечення кадрових потреб роботодавців.
«Міграційні процеси завжди були і будуть проходити, але їх регулювання необхідно вирішувати на державному рівні шляхом підвищення життєвого рівня населення, як головного чинника протидії трудової міграції населення, вдосконалення нормативно-правового забезпечення різних аспектів трудової діяльності громадян за кордоном. Зі свого боку служба зайнятості теж деяким чином може вплинути на врегулювання процесів трудової міграції. У цьому сенсі наше завдання полягає в тому, щоб допомогти людям правильно зорієнтуватися на ринку праці, отримати необхідні знання та навички, набратися досвіду аби вони могли реалізувати себе тут», - переконаний Григорій Дендемарченко.
Для тих людей, які все-таки вирішили їхати працювати за кордон, директор радить бути пильними: «Людина має розуміти до якого роботодавця їде, чим буде займатися та на яких умовах. Я б рекомендував їхати через легальних посередників, які є на ринку праці, мають ліцензію і несуть відповідальність перед людиною. Ліцензований посередник має відправити працівника на роботу тільки після укладання договору. Договір повинен бути укладений обов’язково рідною мовою і його потрібно досконало вивчити. Хочу акцентувати увагу і на тому, що посередники на ринку праці не мають права брати плату з людей за надання вакансій й за працевлаштування. Платити мають закордонні роботодавці посередникам, які підбирають для них персонал. На моє переконання кожному свідомому громадянину потрібно пам’ятати, що робота за кордоном має не лише переваги, але й значні ризики. Тому вважаю, що будувати свою кар’єру потрібно на рідній землі, а служба зайнятості, у свою чергу, подбає про становлення особистості як висококваліфікованого фахівця, допоможе здобути нову професію, підвищити кваліфікацію, підібрати роботу відповідно до покликання, професійних зацікавлень та уподобань».
Відділ організаційно-інформаційної роботи та архівної справи ОЦЗ