10.11.2020 | 08:10

Відповідно до статті 43 Конституції України кожна людина має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Сьогодні безробітні громадяни стикаються з багатьма складнощами під час пошуку роботи. Буває таке, що роботодавцю бракує вашого досвіду для відповідної посади і він віддає перевагу досвідченішому претендентові, або ж бере на роботу, але без офіційного оформлення, що тягне за собою не зарахування періоду роботи на підприємстві до трудової книжки і відповідно - до трудового стажу.

Найчастіше, під час працевлаштування багато людей, втомлені від тривалого пошуку роботи, погоджуються на абсолютно будь-які умови, що пропонуються роботодавцями, аби отримати заповітне робоче місце. Водночас, не звертаючи уваги на той факт, що ними не були підписані необхідні документи і всі домовленості з роботодавцем проходять в усній формі.

Також відомо, що деякі роботодавці навмисно нехтують правилами офіційного оформлення працівників. Найчастіше такі порушення фіксуються в сфері торгівлі, надання послуг населенню, охоронними організаціям і будівельними компаніями.

Ні для кого не секрет, що таке можливо, в першу чергу, через незнання працівниками своїх прав і законів. Багато претендентів зовсім не мають уявлення про правильний порядок проведення процесу офіційного працевлаштування, через що згодом і потрапляють в такі негативні ситуації, як неофіційне працевлаштування.

Для того щоб не стати обманутим, а робота приносила тільки позитивний результат, необхідно обов’язково мати той мінімальний багаж знань, що дозволить правильно розцінити правомірність дій роботодавця, і в разі необхідності, вчасно відмовитися від надання своїх послуг, як найманого працівника.

Згідно з чинним законодавством, всі взаємовідносини між працівником і роботодавцем регулюються трудовим договором, в якому чітко повинні бути прописані права та обов’язки сторін. Саме цей документ у випадку виникнення будь-яких спорів, дозволить вирішити проблему в правовому полі. Що ж стосується самого документа, то за винятком деяких випадків, він складається лише в письмовій формі.

Працівник для працевлаштування повинен надати до відділу кадрів паспорт, трудову книжку, документ про освіту, документ про стан здоров’я (в тому випадку, якщо це передбачено законом). Після надання перерахованих документів пишеться заява про прийом на роботу. На цій заяві проставляються візи уповноважених посадових осіб і резолюція власника, або керівника.

Наступним етапом є оформлення наказу, або розпорядження про прийом на роботу. Далі - обов’язкове ознайомлення під розпис працівника з цим наказом і внесення запису до трудової книжки.

Слід зазначити, що перш ніж приступити до виконання своїх обов’язків за укладеним договором, роботодавець зобов’язаний роз’яснити працівникові його права та обов’язки на робочому місці. Ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, провести вступний інструктаж з техніки безпеки і пожежної охорони, надати робоче місце з усіма необхідними засобами для виконання поставлених завдань.

До того ж варто додати, що в обов’язки роботодавця протягом усього терміну трудових відносин входить забезпечення належних умов праці для працівника, зокрема, своєчасну виплату заробітної плати в повному обсязі і у встановлені терміни, надання відпусток і лікарняних тощо.

У разі порушення цих зобов’язань, роботодавець може бути притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Кам’янська районна філія Черкаського ОЦЗ