При пошуку нових співробітників деякі роботодавці цікавляться не лише резюме претендентів, але і їх автобіографією. Яка різниця між цими документами? Навіщо взагалі потрібна автобіографія при працевлаштуванні?
Резюме містить основну інформацію про професійний шлях шукача, зазвичай воно займає одну, максимум дві сторінки. Для того, щоб скласти попередню думку про претендента і вирішити, чи варто уважніше розглянути його кандидатуру, роботодавцю вистачить резюме. Якщо претендент на вакансію зацікавив роботодавця, його можуть попросити надати автобіографію.
Автобіографія є не тільки джерелом додаткової інформації про претендента, а й своєрідною перевіркою на чесність: зазначена в ній інформація не повинна розходитися відомостями поданими в резюме.
Автобіографія для прийому на роботу являє собою короткий виклад ключових подій життя кандидата. Включати потрібно до неї лише інформацію, що має пряме або непряме відношення до професійної діяльності. Крім того, в автобіографії можна розповісти про ті аспекти професійного досвіду, які в резюме не зазначалися.
Як писати автобіографію? В деяких організаціях є стандартні бланки зі списком запитань. Але зазвичай автобіографію доводиться складати в довільній формі на звичайних аркушах формату A4. При цьому деякі роботодавці просять писати її від руки, щоб оцінити грамотність і акуратність кандидата.
Текст автобіографії викладається від першої особи в оповідній формі. Всі події потрібно прописувати в хронологічному порядку. Якщо в резюме досвід роботи ви вказали від останнього до першого, то в автобіографії зробити потрібно навпаки - розпочати першим і закінчити останнім.
Починають автобіографію зазвичай зі стандартної фрази: «Я, прізвище, ім’я, по-батькові (повністю), народився/народилася ...». Після цього вказують дату або місце народження, а також адресу місця проживання.
Потім можна переходити до освіти. Вкажіть роки навчання в школі та закладах вищої і/або професійно-технічної освіти, а також отриману професію/спеціальність. Сюди ж можна внести інформацію про тренінги, курси, семінари і післядипломну освіту.
За інформацією про освіту зазначаються відомості про досвід роботи. Як вже було сказано, місця роботи вказуються в хронологічному порядку. Для кожного місця роботи потрібно вказати роки прийому та звільнення, також посаду і функціональні обов'язки.
Також слід вказати іншу інформацію про професійну діяльність: зміна посади або функціональних обов'язків, заохочення, премії, нагороди тощо.
До особистої інформації, включено до автобіографії, відносяться дані про сімейний стан. Зазвичай просять вказати коротку інформацію про батьків, чоловіка/дружину і дітей. Чоловіки вказують також відомості про проходження військової служби, жінки – про перебування у декретній відпустці. Наприкінці автобіографії вказується контактна інформація, внизу ліворуч ставиться дата написання, внизу справа - підпис.
Правильно складена автобіографія допоможе представити себе в найбільш вигідному світлі і значно підвищує шанси на успішне працевлаштування.