1.Розкажіть про себе.

Це запитання в тій чи іншій формі ставиться майже під час кожної співбесіди. Інші варіанти цього запитання звучать наступним чином:

  • «Назвіть три ключових факти вашого резюме»;
  • «З чого почнемо нашу розмову?»;
  • «Що б ви хотіли нам розповісти?»;
  • «Які ваші обов’язки на теперішньому місці роботи?» (на наявну посаду).

Стисло у дво- трихвилинній відповіді ви можете розповісти про освіту і досвід роботи, показуючи, що саме ви є відмінним кандидатом на відкриту позицію.
     2.Чому ви вирішили змінити місце роботи?

     Згадуючи мотиви, які спонукали вас до зміни місця роботи, робіть акцент на тому, що вас приваблює в новій компанії, а не на тому, що вам не подобалося або не влаштовувало у попередній. Будьте позитивними.

     Не варто самому порушувати питання щодо конфлікту або розбіжностей, навіть якщо вони таки мали місце, тим паче — звинувачувати свого колишнього роботодавця.
Спробуйте надати дипломатичну відповідь:

1.«Через майбутню реорганізацію я не впевнений, що буду корисним для компанії»;
          2.«На даному етапі я хотів би реалізувати свій потенціал за рахунок вирішення (тих чи інших) задач»;

3.«Мене цікавлять нові можливості професійного зростання».
Якщо інтерв’юер знає, що у вас відбувся конфлікт у попередній компанії, не вдаючись до подробиць, поясніть, що той випадок був пов'язаний із особливими обставинами і підкресліть усе позитивне, що було на попередній роботі: набутий досвід, корисні навички, важливі контакти, тощо.

     3.Чому ви зацікавилися саме цією роботою?

    У відповіді на це запитання зробіть наголос на них професійних якостях і навичках, які можуть стати корисними на майбутній позиції. Продемонструйте, що ви зібрали інформацію про бізнес компанії напередодні інтерв’ю. Пам’ятайте, що брак знань про галузь, невиражений інтерес до напрямку діяльності компанії може бути однією з причин відмови у прийомі на роботу.
      4.Якщо вас ухвалять на цю посаду, якими будуть ваші перші кроки?

Це питання ставиться претендентам на керівні позиції. Слід продемонструвати впевненість, вміння проявити ініціативу, аналізувати і планувати. Але не перестарайтеся, виказуючи готовність не залишити каменя на камені.

Остерігайтеся спокуси запропонувати будь-які радикальні зміни, особливо якщо ви не мали можливості ретельно ознайомитися зі станом справ і встановленими задачами.
         5.Якою ви уявляєте свою професійну позицію через п’ять-десять років?

Відповідайте просто і чітко. Не варто вигадувати щось особливе, не намагайтеся бути оригінальними. Водночас остерігайтеся озвучувати занадто амбітні задачі - тим більше, якщо їх досягнення не пов’язане із запропонованою позицією і взагалі компанією. Наприклад, можна відповісти так: «Я хотів би продовжувати працювати у вашій організації, але над вирішенням більш складних задач і на більш відповідальній посаді».
        6.На яку зарплатню ви розраховуєте?

Не піднімайте тему заробітної плати самостійно - обов’язково дочекайтеся цього запитання від інтерв’юера. На питання про бажаний рівень доходу треба відповідати чесно, прямо і спокійно: слід заздалегідь підготуватися і бути готовим озвучити свої мінімальні та оптимальні очікування щодо оплати праці, соціального і компенсаційного пакету.
         7.Які ваші сильні сторони?

Відповідь на такі запитання також вимагає вашої попередньої підготовки. Відповідаючи на питання про сильні сторони, підкреслюйте насамперед якості, корисні для даного виду діяльності, для вирішення вже озвучених вам задач. Доведіть наявність цих якостей прикладами з вашого життя в роки навчання або попередньої роботи.
 

8.Які ваші слабкі сторони?

Уникайте нещирої відповіді, на зразок такої: «Мій недолік — це моя надмірна відповідальність». Це може створити враження, що ви ухиляєтеся від відповіді. Найкращим варіантом є назвати недолік, який буде логічним продовженням ваших переваг. Наприклад: «іноді люди сприймають мою рішучість і активність за нетерплячість. Втім, я завжди намагаюсь слідкувати за чіткістю висловлення власних думок».
Підготовка до інтерв’ю – це не лише прояв поваги до часу інтерв’юера, але й безумовне покращення впевненості у власних силах.